Алла Ландар: «Світ прощається із засновником «Школи Дерюгіних» і президентом Федерації художньої гімнастики України Альбіною Дерюгіною».
Впродовж свого довгого спортивного життя Герой України Альбіна Миколаївна Дерюгіна послідовно пройшла всі етапи успішної спортсменки, які сьогодні у заголовках гарячих новин світових інформагентств, численних публікаціях, присвятах і друкованих спогадах починаються зі слів легенда, спортсменка, тренер, хореограф, педагог...
Спортивна слава України шириться світом на трьох китах: це футбол, бокс, а завдяки Альбіні Миколаївні та її школі, понад півстоліття такою є ще й художня гімнастика.
Сьогодні о 12-й годині Національна Філармонія України відчинила свої двері усім бажаючим віддати останню шану легенді Українського спорту, зустрівши гостей кадрами кінохроніки, галереєю світлин, експозицією «Літопис життя», нескінченним людським потоком, морем квітів і можливістю лишити присвяту, свій спогад чи просто кілька теплих слів у книзі пам’яті «Людина епохи».
«Вона була неймовірно красивою жінкою, наділеною унікальним тренерським талантом і просто не могла існувати поза спортивним майданчиком, – говорить власниця ритуальної компанії Алла Ландар, яка організовувала процесію прощання, – вона встигла зробити так багато для нашої держави, виховати не одне покоління спортсменів, а ми, вдячні глядачі і вболівальники, десятиліттями захоплювалися її працездатністю і перемогами, а головне – її умінням розпізнати і побачити в дитині зірку і майбутнього чемпіона.
Важко переоцінити внесок Альбіни Миколаївни в історію і розвиток світової художньої гімнастики. Це вона перетворила цей вид спорту на справжнє мистецтво. Її вихованки роблять прекрасним усе, до чого торкаються не лише на спортивному майданчику, у трансляційних моніторах, на екранах телевізорів і на подіумі, але й у житті».
Нескінченний людський потік до книги пам’яті «Людина епохи». Державні діячі і політики, вихованці школи гімнастики, чемпіони, представники інших видів спорту, актори і музиканти, численні вболівальники, кияни і гості столиці – всіх не перелічити – стають у чергу, щоб залишити кілька рядків у книзі пам’яті, висловити свою повагу, захоплення і вдячність. Ця книга стане сімейним артефактом, справжньою реліквією у «Школі Дерюгіних» для майбутніх переможців і чемпіонів, а колись і експонатом у майбутньому музеї спорту України, які є у більшості держав світу і неодмінно з’явиться у нас.
За роки роботи тренером збірної СРСР, а потім і збірної України Альбіна Миколаївна виховала потужну плеяду олімпійських чемпіонок, чемпіонок світу і Європи: Ольгу Щеголеву, Ольгу Плохову, Вікторію Сірих, Людмилу Євтушенко, Ірину Дерюгіну, Олександру Тимошенко, Оксану Скалдіну, Еліну Хозлу, Тамару Єрофеєву, Ганну Безсонову, Наталію Годунко, Ганну Різатдінову.
Чуття єдиної родини – це «Школа Дерюгіних» – світовий бренд художньої гімнастики у трьох поколіннях. Іменита донька і олімпійська чемпіонка Ірина Дерюгіна тепер очолює тренерський місток і відповідає за хореографію та костюми спортсменок, а внучка Ірина Блохіна – постановниця номерів з сучасним баченням і талантом професійного інформаційного супроводу.
У чому секрет успіху вихованок Алібіни Миколаївни словами фахівців, коментаторів і спортивних оглядачів? Наполегливо, системно і завзято працювати з блиском в очах, ніколи не відступати і не здаватися, сміливо і впевнено йти вперед. Характер – ось те головне, що вона виховувала в своїх ученицях і майбутніх чемпіонках, це один із секретів, який, за її ж словами, формує в людині Велич.
Представлена фотогалерея з експозицією «Літопис життя» – це миттєвості перемог з етапами Великого шляху. Про титанічну працю Альбіни Дерюгіної задля розвитку художньої гімнастики розповідають її найвищі нагороди: звання «Заслужений тренер СРСР», «Заслужений працівник культури УРСР», «Заслужений тренер України», «Заслужений працівник фізичної культури та спорту України»; ордени «За заслуги» ІІ ступеня, «Знак пошани», Трудового Червоного Прапора; медалі «За підготовку майстрів спорту», «За доблесну працю», «В пам’ять 1500-річчя Києва»; Почесна відзнака Президента України, численні почесні звання і відзнаки зарубіжні.
Про сім'ю Альбіна Дерюгіна завжди відгукувалася з теплотою, відзначаючи, що виросла у великій та люблячі родині. А про щоденну роботу і найвищі досягнення найкраще скажуть її спогади: «Щоб чогось досягти, потрібно дуже любити свою справу, буквально жити нею, горіти нею. Ретельно і наполегливо працювати з блиском в очах, не відступати і не здаватися, а сміливо і впевнено йти вперед...
Якби ви тільки знали, скільки разів я хотіла все покинути і піти зі спорту, так як ніколи не було все гладко – завжди були і будуть перешкоди. Але я залишилася. І буду у художній гімнастиці до останнього свого подиху». Ці слова тепер звучать не лише як настанова рідним і однодумцям, котрі продовжуватимуть справу усього її життя надалі, але і як Заповіт словами класика:
«Хай слово мовлено інакше —
та суть в нім наша зостається...
в них чути труд, і піт, і муки,
чуття єдиної родини».
Спортивні досягнення Альбіни Дерюгіної і її вихованців за роки Незалежності не лише знайомили Планету з Україною, гордо несли світом саму назву Україна, але ще й доводили, що ми нація незламних, і в нас немає зерна неправди за собою. Тому немає сумнівів у світі ні в кого: Україна переможе у війні! Від еволюції у спорті, ратному труді і мирних досягненнях – до еволюції нації-переможця на полі бою!
