"Патріарх Філарет - молитва довжиною в життя та Вічність, що починається зараз", - Алла Ландар

Патріарх Філарет, людина-епоха, відійшов у вічність 40 днів тому, з ним перегорнулася важлива сторінка в історії України. Алла Ландар про те, ким він був для всіх українців.

Трохи більше місяця тому серце Святійшого Патріарха Філарета заспокоїлося у Господі. Кажуть, що саме через сорок днів душа остаточно відлітає у вічність. Втім, для кожного, хто просто знав його чи був знайомий особисто, він назавжди залишиться тут — у кожній відбудованій церкві, у кожному слові молитви за Україну, у самій суті нашої Незалежності.https://www.unian.ua

 

 

 

 

Патріарх був людиною неймовірного масштабу. І цей масштаб лише з часом можуть оцінити історики, які будуть переосмислювати його життєвий шлях і роль для України, нашого народу.

Втім, вже зараз можна сказати, що значення Філарета для історії точно не потрібно вимірювати титулами. Значення його для всіх нас вже зараз можна виміряти тим морем людей, які прийшли вклонитися йому під час церемонії прощання з ним у Михайлівському Золотоверхому.

Тисячі українців, президентське подружжя Зеленських, інші наші лідери держави, командування армії, військові, їхні родини та іноземні гості. Всі вони схилили голови перед постаттю, яка стала символом незламності.

 

Коли країна прощалася з ним, було відчуття, що ми проводжаємо не просто ієрарха, а духовного Батька нації, який провів нас крізь найтемніші часи.

Для мене це прощання стало глибоко особистим. Мені пощастило бути особисто знайомою та добре знати Філарета. Тому, я зі своїм колективом компанія “Петро Великий” не просто організовували церемонію прощання та поховання, до якої залучили понад 100 людей, ми справді віддали шану Людині, яка стала Епохою.

Я згадую наші зустрічі, нашу спільну благодійну діяльність, яка завжди була наповнена його тихою, але потужною вірою. Святійший знав справжню ціну та цінність кожної доброї справи, тому він не виставляв свою благодійну діяльність на показ, не хизувався своїми добрими ділами. Чи тоді, коли він нагороджував мене та мій колектив Орденом святого рівноапостольного Великого князя Володимира І ступеня, чи тоді коли вручав мені орден Миколая Чудотворця за допомогу нашим воїнам в АТО — у його погляді завжди було батьківське тепло та впевненість у нашій спільній перемозі.

Його намагалися зламати анафемами, політичним тиском та відвертим підступом ті, кого він вважав своїми. Він був тим, хто як ніхто інший знав, що таке зрада. Втім, попри все, він залишався величною Людиною, чия сила у вчинках.  

Філарет ніколи не відповідав злом на зло. Його силою була молитва і дія. Мало хто знає, яку титанічну роботу він проводив для визволення наших захисників із полону. Він не просто молився — він боровся за кожного, використовуючи свій авторитет там, де безсилою була зброя. Його серце боліло за кожного хлопця в підвалі, за кожну матір, що чекала сина. І ці матері знайшли можливість залишити свої слова вдячності в Книзі “Людина Епохи”, де розписалися тисячі й тисячі людей. «Не родила наша земля ще такого сина — як Святійший Патріарх Філарет! Щоб так просто як він говорити Слово Боже. Тисячі людей приходили, щоб послухати його. Це був не просто Патріарх — а Державний Муж! Якого ми мали щастя бачити і чути. Святійший відійшов до Бога, а нам залишив свої настанови, усі свої труди. Царство Небесне Вам Владико і пам’ять із роду в рід», - написала одна з тих, кому довелося вистояти кількагодинну чергу, щоб мати можливість залишити свої слова, для того, щоб пам’ять про Патріарха передавалася із роду в рід.

Під час церемонії прощання у Михайлівському соборі можна було побачити не лише білі троянди – улюблені квіти Філарета. Інсталяція про головні віхи його життя ще раз показала людям масштаб особистості Патріарха. Звідти багато хто вперше дізнався й про те, що окрім своєї релігійної та благодійної діяльності, Святійший дбав і про культуру. Як він сам свого часу мені зізнався, час на переклади книг зі старослов’янської на українську він знаходив безсонними ночами. Так, Філарет був не лише Патріархом, а й просвітником і лишив після себе ще і літературну спадщину.

Гортаючи фотографії з того прощального дня, я знову бачу обличчя людей, які не стримували сліз. І мабуть це було неможливо в той день, адже під час прощання та поховання навколо Патріарха панувала Любов - вона огортала кожного, хто був поруч з Філаретом в останні миті його земного шляху. І білі голуби, які злетіли над Святою Софією, зробили три кола та відлетіли ще раз показали, наскільки світла душа відходить у Вічність. 

Як написав римо-католицький єпископ Віталій Кривицький у Книзі співчуття: «Його ім’я назавжди увійде в історію Православної Церкви України та нашого народу». Доповнив його й інший єпископ від католицької церкви Олександр Язловецький, який зазначив: «Нехай Господь, який є джерелом життя та єдності, прийме Його до Свого Царства». Хіба не є визнання від ієрархів християн іншої конфесії свідчення величезного авторитету Патріарха за межами нашої Церкви?

Щоразу, коли зараз буваю біля Володимирського собору, де за заповітом, похований Філарет, я, як і тисячі людей, відчуваю і усвідомлюю, що знати його і жити з ним в один час - це, звісно, Божий дар.

Минає 40 днів... Так, він пішов від нас і залишив нам дороговказ своє кредо: ніколи не здаватися, вірити у свою державу і любити ближнього не словами, а вчинками. Він завжди говорив, сильніший не той, хто може зламати волю іншого, а той, хто своєю силою духу і особистим прикладом може надихнути та повести за собою. У будь які важкі моменти свого життя маємо пам’ятати слова Філарета, наповнені вірою: “з нами Правда, там де Правда, там завжди Бог, а там, де Господь, там завжди Перемога!”

“Ваша Святосте! Схиляю голову перед Вашою вічністю! Дякую Господу за те, що мала честь знати Вас особисто, працювати пліч-о-пліч і відчути силу Вашої батьківської турботи. Дякую за Вашу безмежну мудрість, яка стала для нас дороговказом у найтемніші часи, та за неймовірне терпіння. Ви вчили не просто вірити, а бути гордими за свою рідну Церкву, за свій незламний народ та за нашу незалежну Державу, яку Ви плекали у своїх молитвах і трудах. Ваша свята молитва за Україну, за наших воїнів та за кожного з нас тепер вічно лунатиме біля престолу Всевишнього. Наш великий Патріарше, Ваше світло залишиться з нами назавжди. Для мене було великою честю жити і йти поруч з Вами, Ваша Святосте”, - Алла Ландар.